Шановні колеги, батьки, діти, які приїхали з тимчасово окупованих територій!

       Якщо ви відчуваєте потребу в психологічній допомозі, не варто цього лякатися. Поклавши руку на серце, напевно, кожна доросла людина змогла би пригадати ситуації (і не одну), коли відчув таке сильне внутрішнє напруження, що перестаєш справлятися самостійно, і тоді приходила в голову думка про те, що не обійтися без сторонньої допомоги.

      Однак, у дорослому житті ми змушені долати безліч складних ситуацій, що вимагають крайньої напруги душевних та фізичних сил, і коли цих сил не вистачає, ми відчуваємо себе безпорадними, як в дитинстві. Не дивно, що при цьому людина відчуває стан стресу.

     Звернення до близьких людей за підтримкою, на жаль, не завжди ефективно. Справа в тому, що одного бажання допомогти виявляється недостатньо, а "поради" родичів, друзів і знайомх не приносять користі в ситуаціях, що вимагають професійних психологічних знань і навичок надання психологічної допомоги.

       У таких ситуаціях єдине правильне рішення-шукати психологічної допомоги у фахівця - психолога.

       Крім того, психолог допоможевам у підготовці до навчання та дасть корисні поради. 

  За психологічною допомогою ви можете звернутися до психолога Теличка Євгенія Миколайовича особисто у Калиновецькому ліцеї, який знаходиться за адресою: с. Калинове, вул. Молодіжна, 7  або за номером телефону 096-781-89-66

 чого не варто робити батькам:

• різко починати виховувати, або «перевиховувати» своїх дітей. Адже це лише забере багато сил, здоров'я і часу та зіпсує відносини сім’ї в умовах ізоляції;
• примушувати дітей «використовувати час з користю, не байдикувати», тобто робити те, що здається за потрібне вам. Варто пам’ятати, що завдяки бездіяльності великі ідеї, поховані в несвідомому, отримують шанс проникнути у свідомість;
• в жодному разі не варто зводити нанівець малечі. «Заспокійливі» висловлювання, на кшталт «Знайшов, про що переживати», «Тебе це взагалі не стосується, йди, пограйся», замінити на «Я розумію, що ти боїшся», «Я бачу, що тобі сумно, я тебе розумію».
• не варто обговорювати в присутності дітей невтішні сценарії, деталізуючи подробиці.
• не слід переглядати безкінечно фільми про віруси, хвороби, апокаліпсис, які лише підійматимуть рівень тривоги й страху. Краще подивіться комедію чи мультики з дітьми. А «під фільм» приготувати домашні сухарики або какао з печивом.

«Золоті правила» для батьків:

• слід пам’ятати, що ізоляція - це стрес як для дорослих, так і для малечі;
• пояснити, що боятись - це нормально. Страх - емоція, яка дозволяє уберегти людину від життєнебезпечних вчинків. Емоція страху - у парі з інтересом: Надавши дитині інформацію про коронавірус, відповідно до її віку, ви зменшите її страх!
• щоб подолати негативні емоції, можна зробити мішечок для крику, або ж влаштувати битву подушками.
• підліткам варто допомогти розібратися в інформації, з якою вони стикаються, навчити визначати факти та фейки.
• розділити права та обов'язки кожного члена сім'ї на час карантину, незалежно від віку;
• по можливості організувати звичне для дитини й для себе спілкування, розваги та гуртки в онлайн режимі;
• сімейна ранкова зарядка допоможе зняти стрес і зменшити паніку;
• дотримуватись інформаційної дієти — достатньо раз в день подивитися новини для того, щоб бути в курсі дійсно важливих подій.

1.     Не звертати увагу на незначні агресивні прояви зі сторони підлітка та самі не проявляйте агресію.

2.     Найефективніша поведінка вчителя – це всіляке оскарження проявів агресії, але не жорстоке. Це може бути підготовлений учнем  реферат, презентація чи виховний захід.

3.     Перш за все намагайтеся з’ясувати причину підліткової агресії та прикладіть максимум зусиль для її ліквідації.

4.     Намагайтеся якомога частіше хвалити учня, дати зрозуміти йому, що він потрібен.

1.     Якомога частіше говоріть з своєю дитиною на цікаві для неї теми.

2.     Коректно робіть зауваження, коли підліток використовує в розмові грубі слова.

3.     Контролюйте власні прояви агресії.

4.     Створіть вдома умови, де б панувала сприятлива атмосфера для відпочинку.

5.     Намагайтеся кожного вечора обговорити страви, які виконувала ваша дитина протягом дня.

6.     Зберігайте довірливі відносини в сім'ї.

7.     Намагайтеся, як частіше проводити час з своєю дитиною, як найрідше критикуйте її, покажіть їй, що ви її любите та вона вам потрібна.

8.     Слідкувати за тим скільки часу підліток проводить за комп’ютером.

9.     Не переглядати фільми з епізодами насильства перед підлітком.

1.     Не тримайте образу на інших, не дозволяйте їй заполонити ваші думки.

2.     Постарайтеся поставити себе на місце іншого і погляньте на ситуацію «його очима».

3.     Порахуйте до 10, 20… .

4.      Зробіть 10-15 вдихів та видихів.

5.     Порвіть аркуш паперу.

6.     Походіть по кімнаті, якщо це можливо.

7.     Послухайте заспокійливу музику.

8.     Займіться улюбленою справою, щоб перемикнути увагу.

9.     Перемістіть свій гнів на інший предмет, наприклад  груша боксера.

10.                        Будьте більш привітні.

1. На розумовий розвиток дитини значною мірою впливає повсякденне оточення. Те, що дитина бачить, чує навколо себе, відображається нею, стає матеріалом, над яким працює її розум.

2. У розумовому вихованні велике значення має вико­нання посильних трудових доручень. Трудова діяльність збуджує активність та інтереси дитини, збагачує її знан­ня, чуттєві образи й враження.

3. Щоб не гасити дитячої допитливості, потрібно в доступній формі давати відповіді на дитячі запитання, спираючись на найпростіші конкретні факти.

4. Особливо корисно спонукати дитину самостійно знаходити відповіді на запитання.

5. Казковість, фантастичність і, одночасно, неймовір­на реальність мислення дитини формують у неї здатність до відкриття.

6. Не слід прагнути, щоб дитина була як усі. Помічайте успіхи дитини в розумовому зростанні.

7. Важливим засобом формування допитливості є заняття з малювання, ліплення, аплікації та інших видів образотворчої діяльності.

8. З дитиною потрібно якнайбільше говорити. При цьому мова батьків повинна бути максимально чіткою.

9. Важливе місце у формуванні допитливості дітей молодшого дошкільного віку займають конструкторські іграшки - будівельний матеріал, розрізні картинки, кольорова мозаїка.

10. Дорослі мають не тільки розширювати, а й збага­чувати словник дитини, удосконалювати правильне вживання граматичних категорій. Говорячи з дитиною, вони повинні вживати нові, доступні для її розуміння звороти, означення, вставні слова, метафори. Поступо­во дитина навчається їх розуміти і вживати у своїй мові.

11. Здатність дітей дивуватись є ґрунтом для вихо­вання інтересу до знань, до праці, формування мо­ральних якостей.

1. Постійно підтримуйте інтерес дитини до навколиш­нього світу, звертайте увагу на нові об'єкти; називайте те, що дитина сприймає, пов'язуйте сприйняте з її минулим досвідом.

2. Застосовуйте ейдотехнічні методи, які дають змогу розвивати пам'ять на імена, числа, обличчя, запахи,
тактильні відчуття. Особливістю цих методів є:

- якнайбільше яскравості, емоційності;
- візуалізація образів;
- деталізація образів;
- якнайменше логічності.

3. Учіть мнемонічним способам запам'ятовування, та­ ким як повторення, промовляння вголос, опора на вже знайоме, осмислена опора на зовнішні допоміжні засоби (картинки, слова, графічні символи, наочні моделі), смислове групування.

1. Учіть дитину вирішувати інтелектуальні завдання за допомогою дії, заохочуючи ініціативу, стимулюючи до­питливість, намагання діяти з різноманітними предме­тами, бажання дізнаватись про них щось нове.

2. Знайомство з навколишнім світом повинно супро­воджуватись постановкою простих завдань: здогадатись (як скласти? як зібрати із частин ціле?), порівняти (біль­ше, менше, довше, коротше і т.д.), встановити зв'язки (у
теплі сніг тане, вологий пісок краще ліпиться), узагаль­нити.

3. Застосовуйте такі стимулюючі засоби, як повто­рення задачі, роз'яснення умов, пояснення логіки розумової дії.

4. Учіть думати самостійно, послідовно розміркову­вати, робити висновки.

5. Розвивайте мовлення дитини в будь-якій розумовій діяльності.

6. Для підвищення швидкості реакції та гнучкості мислення перед проведенням вправ та ігор доцільно зробити інтелектуальну „розминку (актуальні запитан­ня, які ведучий може підібрати на власний розсуд).

1. Докорінна зміна змісту і методів навчання, їх спеціальна орієнтація на розвиток у дітей здібностей до творчості.

2. Не стримуйте ініціативу дитини і не робіть за неї те, що вона може зробити самостійно, допомагайте пра­цювати незалежно. Не регламентуйте творчу діяльність.

3. Не поспішайте з висновками про результат твор­чості дитини, формуйте зовнішню безпеку (позитивну оцінку діяльності).

4. Частіше звертайтеся до минулого досвіду дитини. Це є необхідною передумовою успішної роботи процесів уяви.

5. Поширюйте досвід створення нових образів. Чим він більший і різноманітніший, тим успішніше відбуваєть­ся кожна наступна операція в роботі уяви.

6. Допомагайте дитині стати «розумним авантюрис­том», покладатися в пізнанні на інтуїцію і ризик, найві­рогідніше, саме це допоможе зробити справжнє відкриття.